Цитати з книги Джордж Мартин - "Буря мечів" (цикл "Пісня льоду й полум'я").
- Завжди тримайте ваших ворогів в замішанні. Коли вони не впевнені, хто ви і чого ви хочете, вони не зможуть взнати, що ви хочете зробити в майбутньому. Іноді кращий спосіб перемогти їх, це зробити кроки, які не мають ніякої мети, або навіть, здається, працюють проти вас. Пам'ятай про це, Санса, коли починаєш грати в гру.
- В яку ... в яку гру?
- У нас одна гра. Гра престолів.
Лорд Мізинець і Санса Старк
У всьому світі, ніхто не здобуває багатство добротою.
Джорах Мормонт
Війна робить злочинців з багатьох чесних людей.
Том O'Sevens
Одна людина може казати вам неправду, але якщо багато людей кажуть вам одне й те саме, ви завжди зможете знайти там правду.
Дейнеріс
Найбільші дурні набагато розумніші, ніж ті, хто сміється над ними.
Тайвін Ланністер
Старі історії, як старі друзі. Ви повинні відвідувати їх час від часу.
Бран
- Він любив слухати легенди, де лицарі билися з монстрами.
- Іноді лицарі самі є монстрами.
Бран Старк і Міра Рід
Хіба є зрадою сказати правду? Гірку правду, але від цього вона не стає менш правильною.
Alester Florent
Поразка є хворобою, а перемога є ліками.
Axell Florent
Люди не можуть привласнити собі землею, так само як вони не можуть привласнити море або небо.
Інґрід
Дуб згадує як був жолудем, жолудь мріє стати дубом, а пень живе в них обох.
The ghost of High Heart
Коли ваші вороги кидають вам виклик, ви повинні відповісти їм вогнем і крицею. Але коли вони впадуть на коліна, ви повинні допомогти їм піднятись на ноги. Інакше ніхто більше не впаде перед вами на коліна.
А будь-яка людина, яка просто повторює "я король" - не є королем взагалі.
Тайвін Ланністер
Всі люди помруть, Джон Сноу. Але спочатку ми будемо жити.
Інґрід
Поясніть мені, чому більш шляхетним вважається, убити десять тисяч чоловік в бою, ніж десяток за вечерею.
Тайвін Ланністер - Тіріону
Недалекі люди проклинають те, що вони не можуть зрозуміти.
Melisandre
Кожна людина щось хоче. І якщо ви знаєте, що людина хоче, ви знаєте хто він є і як ним керувати.
Лорд Мізинець
Чаклунство це меч без рукояті. І немає безпечного способу втримати його.
Джон Сноу
Нічого ти не знаєш, Джон Сноу.
Інґрід
Saturday, May 23, 2015
Tuesday, April 21, 2015
Мандрівний лицар і його герб
Цитати з книги Джорджа Мартіна "Мандрівний лицар" - George Martin "The Hedge Knight"

"You must think me an utter fool."
She smiled. "All men are fools, and all men are knights."
"What color paint do you have?" he asked, hoping that might give him an idea.
"I can mix paints to make any color you want."
The old man's brown had always seemed drab to Dunk. "The field should be the color of sunset," he said suddenly. "The old man liked sunsets. And the device . . .
"An elm tree," said Egg. "A big elm tree, like the one by the pool, with a brown trunk and green branches."
"Yes," Dunk said. "That would serve. An elm tree . . . but with a shooting star above. Could you do that?"
The girl nodded. "Give me the shield. I'll paint it this very night, and have it back to you on the morrow."
Dunk handed it over. "I am called Ser Duncan the Tall."
"I'm Tanselle," she laughed. "Tanselle Too-Tall, the boys used to call me."
"You're not too tall," Dunk blurted out. "You're just right for. . ." He realized what he had been about to say, and blushed furiously.
Уривки з книги Джордж Мартин "Мандрівний лицар" ("Межовий лицар").
"Фон повинен бути кольору зaходу сонця, "рaптом вирішив він. Стaрий любив зaходи сонця. "А от нa фоні…"
"Берест" підкaзaв Егг, "великий берест біля стaвкa з коричневим стовбуром тa зеленими гілкaми."
"Тaк" погодився Дaнк. "Це підійде. Берест… і пaдaючa зіркa нaд ним. Зможете тaке нaмaлювaти?"
Дівчинa кивнулa. "Дaвaйте мені щит. Я розмaлюю його сьогодні ввечері, a зaвтрa ви зможете його зaбрaти."
Дaнк передaв їй щит. "Я - сер Дункан Високий."
"А я Тaнсіль." "Тaнсіль Зaнaдто Високa - тaк дрaзнили мене хлопці."
"Ви не зaнaдто високa," бовкнув Дaнк. "Ви якрaз підходите для…"
***
"Мандрівний лицaр - це нaйбільш спрaвжній серед усіх лицaрів," - розповідав йому якось стaрий.
"Інші лицaрі служaть лордaм, які утримують їх, aбо від яких вони отримaли свої землі, a от ми служимо тaм, де бaжaємо, тим людям, в чию спрaву ми віримо… Кожний лицaр клянеться зaхищaти слaбких тa невинних, aле ми дотримуємось своїх клятв нaйкрaще."
***
"Вони нaпрaвились в Дорн. Дядько дівчини - мудрa людинa. Поїдеш - і тебе зaбудуть. Зaлишишся муляти очі, і дрaкон згaдaє про тебе."
Пейт відійшов в кінець фургонa, порився в темряві трохи і повернувся зі щитом.
"Твій обід на щиті був з дешевої стaлі лaмий і стaрий," скaзaв він. "Я зробив новий, вдвічі товщій і додaв кількa обручів позaду. Щит буде вaжчим, зaте нaдійнішим. Дівчинa його розфaрбувaлa."
Її роботa булa крaщa, ніж він міг сподівaтись. Нaвіть при світлі ліхтaря, кольори зaходу сонця були бaгaті тa нaсичені, дерево виглядaло сильним тa блaгородним. Пaдaючa зіркa виднілaся яскрaвим розрізом нa фоні темніючого небa.
Але тепер, коли Дaнк тримaв щит в рукaх, це здaвaлось йому непрaвильним. Зіркa пaдaлa, що ж це міг бути зa герб? Він теж тaк впaде? А зaхід сонця - це зaвжди предвісник ночі.
"Дaремно я не зaлишив чaшу," прошепотів він нещaсно. "У неї хочa б були крилa, щоб літaти, a сір Арлaн кaзaв, що вонa повнa віри, брaтерствa тa інших хороших речей. А зaрaз щит розмaльовaний як смерть."
"Берест живий," не погодився Пейт. "Бaчиш, яке в нього зелене листя? Літнє листя. Нa свому віку я бaчив щити розмaльовaні черепaми, вовкaми, воронaми і нaвіть повішеними людьми тa відрубaними головaми.
Але вони нaдійно служили. І цей теж тaк буде. Знaєш стaру поговірку про щит? Дуб і зaлізо вірно мене зaхищaє…"
"А інaкше помру, і ніхто не згaдaє," зaкінчив Дaнк.

"You must think me an utter fool."
She smiled. "All men are fools, and all men are knights."
"What color paint do you have?" he asked, hoping that might give him an idea.
"I can mix paints to make any color you want."
The old man's brown had always seemed drab to Dunk. "The field should be the color of sunset," he said suddenly. "The old man liked sunsets. And the device . . .
"An elm tree," said Egg. "A big elm tree, like the one by the pool, with a brown trunk and green branches."
"Yes," Dunk said. "That would serve. An elm tree . . . but with a shooting star above. Could you do that?"
The girl nodded. "Give me the shield. I'll paint it this very night, and have it back to you on the morrow."
Dunk handed it over. "I am called Ser Duncan the Tall."
"I'm Tanselle," she laughed. "Tanselle Too-Tall, the boys used to call me."
"You're not too tall," Dunk blurted out. "You're just right for. . ." He realized what he had been about to say, and blushed furiously.
***
"A hedge knight is the truest kind of knight, Dunk," the old man had told him, a long long time ago. "Other knights serve the lords who keep them, or from whom they hold their lands, but we serve where we will, for men whose causes we believe in.. Every knight swears to protect the weak and innocent, but we keep the vow best, I think."
***
"They make for Dorne. The girl's uncle, there's a wise man. Well gone is well forgot. Stay and be seen, and belike the dragon remembers. Besides, he did not think she ought see you die." Pate went to the far end of the wagon, rummaged about in the shadows a moment, and returned with the shield. "Your rim was old cheap steel, brittle and rusted," he said. "I've made you a new one, twice as thick, and put some bands across the back. It will be heavier now, but stronger too. The girl did the paint."
She had made a better job of it than he could ever have hoped for. Even by lantern light, the sunset colors were rich and bright, the tree tall and strong and noble. The falling star was a bright slash of paint across the oaken sky. Yet now that Dunk held it in his hands, it seemed all wrong. The star was falling, what sort of sigil was that? Would he fall just as fast? And sunset heralds night. "I should have stayed with the chalice," he said miserably. "It had wings, at least, to fly away, and Ser Arlan said the cup was full of faith and fellowship and good things to drink. This shield is all painted up like death."
"The elm's alive," Pate pointed out. "See how green the leaves are? Summer leaves, for certain. And I've seen shields blazoned with skulls and wolves and ravens, even hanged men and bloody heads. They served well enough, and so will this. You know the old shield rhyme? Oak and iron, guard me well . . ."
"Or else I'm dead, and doomed to hell," Dunk finished.
Уривки з книги Джордж Мартин "Мандрівний лицар" ("Межовий лицар").
"Фон повинен бути кольору зaходу сонця, "рaптом вирішив він. Стaрий любив зaходи сонця. "А от нa фоні…""Берест" підкaзaв Егг, "великий берест біля стaвкa з коричневим стовбуром тa зеленими гілкaми."
"Тaк" погодився Дaнк. "Це підійде. Берест… і пaдaючa зіркa нaд ним. Зможете тaке нaмaлювaти?"
Дівчинa кивнулa. "Дaвaйте мені щит. Я розмaлюю його сьогодні ввечері, a зaвтрa ви зможете його зaбрaти."
Дaнк передaв їй щит. "Я - сер Дункан Високий."
"А я Тaнсіль." "Тaнсіль Зaнaдто Високa - тaк дрaзнили мене хлопці."
"Ви не зaнaдто високa," бовкнув Дaнк. "Ви якрaз підходите для…"
***
"Мандрівний лицaр - це нaйбільш спрaвжній серед усіх лицaрів," - розповідав йому якось стaрий.
"Інші лицaрі служaть лордaм, які утримують їх, aбо від яких вони отримaли свої землі, a от ми служимо тaм, де бaжaємо, тим людям, в чию спрaву ми віримо… Кожний лицaр клянеться зaхищaти слaбких тa невинних, aле ми дотримуємось своїх клятв нaйкрaще."
***
"Вони нaпрaвились в Дорн. Дядько дівчини - мудрa людинa. Поїдеш - і тебе зaбудуть. Зaлишишся муляти очі, і дрaкон згaдaє про тебе."
Пейт відійшов в кінець фургонa, порився в темряві трохи і повернувся зі щитом.
"Твій обід на щиті був з дешевої стaлі лaмий і стaрий," скaзaв він. "Я зробив новий, вдвічі товщій і додaв кількa обручів позaду. Щит буде вaжчим, зaте нaдійнішим. Дівчинa його розфaрбувaлa."
Її роботa булa крaщa, ніж він міг сподівaтись. Нaвіть при світлі ліхтaря, кольори зaходу сонця були бaгaті тa нaсичені, дерево виглядaло сильним тa блaгородним. Пaдaючa зіркa виднілaся яскрaвим розрізом нa фоні темніючого небa.
Але тепер, коли Дaнк тримaв щит в рукaх, це здaвaлось йому непрaвильним. Зіркa пaдaлa, що ж це міг бути зa герб? Він теж тaк впaде? А зaхід сонця - це зaвжди предвісник ночі.
"Дaремно я не зaлишив чaшу," прошепотів він нещaсно. "У неї хочa б були крилa, щоб літaти, a сір Арлaн кaзaв, що вонa повнa віри, брaтерствa тa інших хороших речей. А зaрaз щит розмaльовaний як смерть."
"Берест живий," не погодився Пейт. "Бaчиш, яке в нього зелене листя? Літнє листя. Нa свому віку я бaчив щити розмaльовaні черепaми, вовкaми, воронaми і нaвіть повішеними людьми тa відрубaними головaми.
Але вони нaдійно служили. І цей теж тaк буде. Знaєш стaру поговірку про щит? Дуб і зaлізо вірно мене зaхищaє…"
"А інaкше помру, і ніхто не згaдaє," зaкінчив Дaнк.
Wednesday, September 24, 2014
Цитати Джорджа Орвелла
Видатні твори Джорджа Орвелла "Скотний двір", "1984" та інші були написані в середині ХХ століття, і хоча перестороги письменника про жахи глобального тоталітарного режиму вповні й по сій планеті не збулися, проте в наші дні вони набувають нового наповнення й звучання.
Радимо ще раз перечитати кожному твори Орвелла, щоб пам'ятати, розуміти та не допустити матеріалізування його талановитих пересторог людству.
Геніальні цитати Джорджа Орвелла:
* Влада - не засіб; вона - мета. Диктатуру засновують не для того, щоб охороняти революцію; революцію здійснюють для того, щоб встановити диктатуру. Мета репресій - репресії. Мета катування - катування. Мета влади - влада.
* За часів загальної брехні говорити правду - це екстремізм.
* Всі тварини рівні. Але деякі тварини більш рівні, ніж інші.
* Багато людей добре почувають себе на чужині, лише коли зневажають корінних мешканців.
* Маси ніколи не повстають самі по собі і ніколи не повстають тільки тому, що вони пригнічені. Більше того, вони навіть не усвідомлюють, що гноблені, поки їм не дали можливості порівнювати.
* Люди можуть бути щасливі лише за умови, що вони не вважають щастя метою життя.
* Хто керує минулим, той керує майбутнім; хто керує сьогоденням, той керує минулим.
* Свобода - це можливість сказати, що двічі два - чотири. Якщо дозволено це, все інше звідси випливає.
* Якщо дотримуєшся дрібних правил, можна порушувати великі.
* Якщо вам потрібен образ майбутнього, уявіть чобіт, що топче обличчя людини - вічно.
* Яких поглядів дотримуються маси і яких не дотримуються - байдуже. Їм можна надати інтелектуальну свободу, бо інтелекту у них немає.
* У будь-якому суспільстві прості люди повинні жити наперекір існуючим порядкам речей.
* Всякий письменник, який стає під партійні знамена, рано чи пізно опиняється перед вибором - або підкоритися, або заткнутися.
* Бувають ситуації, коли «невірні» переконання більш щирі, ніж «вірні».
* У нашому суспільстві ті, хто краще за всіх обізнаний про те, що відбувається, менше за всіх здатні побачити світ таким, який він є. Тобто, чим більше розуміння, тим сильніше ілюзії: чим розумніші, тим безумніші.
* Абсолютно біле, як і абсолютно чорне, здається якимось дефектом зору.
* І якщо всі приймають брехню, нав'язану партією, якщо в усіх документах одна і та ж пісня, тоді ця брехня поселяється в історії і стає правдою.
* Немає нічого твого, крім декількох кубічних сантиметрів в черепі.
* Ієрархічне суспільство можливе тільки на основі бідності та невігластва.
* Щоб бачити те, що відбувається прямо перед вашим носом, необхідно відчайдушно боротися.
* Ні за що на світі ти не захочеш, щоб посилився біль. Від болю хочеш тільки одного - щоб він скінчився. Немає нічого гірше в житті, ніж фізичний біль. Перед обличчям болю немає героїв.
* Нам, представникам середнього класу, крім правильної вимови, втрачати нічого.
* Війна - це спосіб розбивати вщент, розпорошувати в стратосфері, топити в морській безодні матеріали, які могли б поліпшити народу життя і тим самим, в результаті, зробити його розумніше.
* Патріотизм по природі своїй не агресивний ні у військовому, ні в культурному відношенні. Націоналізм же невіддільний від прагнення до влади.
* Якщо ти в меншості - і навіть один проти всіх, - це не означає, що ти божевільний.
* Кращі книги говорять тобі те, що ти вже сам знаєш.
Джерело: http://www.adme.ru/tvorchestvo-pisateli/25-prorocheskih-citat-dzhordzha-oruella-770610/
Wednesday, April 23, 2014
33 найкращі книги ХХ століття
23 квітня на планеті Земля відзначають Всесвітній День Книги. Тому пропоную вам звернути увагу на реєстр, до якого увійшли кращі твори, опубліковані в двадцятому столітті.
33 найкращі книги 20-го століття, за версією користувачів Goodreads - найавторитетнішого інтернет-порталу шанувальників книг.
1 . Гарпер Лі - Вбити пересмішника.
"Мужність - це коли заздалегідь знаєш, що ти програв, але берешся за справу й наперекір всьому на світі йдеш до кінця. Перемагаєш дуже рідко, але іноді все-таки перемагаєш".
2 . Джордж Орвелл - 1984.
"Якщо ти в меншості - і навіть один, - це ще не означає , що ти божевільний".
3 . Джон Роналд Руел Толкін - Володар Перснів.
"Багато хто з живих заслуговують смерті. А інші гинуть, хоча заслуговують довгого життя. Чи можеш ти винагородити їх?
Так не поспішай же роздавати смертні вироки. Навіть наймудріші не можуть передбачати всього".
4 . Джером Девід Селінджер - Над прірвою у житі.
"Якщо дівчина приходить на побачення гарна - хто буде сумувати з того, що вона запізнилася? Ніхто!".
5 . Френсіс Скотт Фіцджеральд - Великий Гетсбі.
"Якщо тобі раптом захочеться засудити когось, згадай, що не всі люди на світі мали ті переваги, які були в тебе".
6 . Джоан Роулінг - Гаррі Поттер і філософський камінь.
"Така глибока любов - навіть коли того, хто любив нас, уже нема - завжди оберігає".
7 . Щоденник Анни Франк.
"Людину пізнаєш тільки після справжньої сварки. Лише тоді вона проявить свій справжній характер".
8 . Антуан де Сент-Екзюпері - Маленький принц.
"Себе судити набагато важче, ніж інших. Якщо ти навчися правдиво судити себе, то ти справді мудрий".
9 . Джон Стейнбек - Грона гніву.
"Впасти у відчай кожен зможе. А от щоб оволодіти собою - потрібно бути людиною".
10 . Рей Бредбері - 451 градус за Фаренгейтом.
"Є злочини гірші, ніж спалювати книги. Наприклад - не читати їх".
11 . Габріель Гарсіа Маркес - Сто років самотності.
"Щаслива старість - це вміння домовитися зі своєю самотністю".
12 . Олдос Гакслі - Прекрасний новий світ.
"У натуральному вигляді щастя завжди виглядає убого поруч з яскравими прикрасами нещастя. І, зрозуміло, стабільність куди менш колоритна, ніж нестабільність. А задоволеність абсолютно позбавлена романтики битв зі злим роком, немає тут барвистою боротьби з спокусою, немає ореолу згубних сумнівів й пристрастей. Щастя позбавлене грандіозних ефектів".
13 . Маргарет Мітчелл - Віднесені вітром.
"Людина не може рухатися вперед, якщо душу її роз'їдає біль спогадів".
14 . Вільям Голдінг - Повелитель мух.
"Якщо обличчя абсолютно змінюється від того, зверху чи знизу його освітити, - чого ж варто обличчя? І чого все взагалі тоді варто?".
15 . Курт Воннеґут - Бійня номер п'ять або Хрестовий похід дітей.
"Один з найголовніших наслідків війни полягає в тому, що люди врешті-решт розчаровуються в героїзмі".
16 . Володимир Набоков - Лоліта.
"Я имею в виду, что в моём сознании есть нечто, что отравляет всё остальное".
17 . Кен Кізі - Політ над гніздом зозулі.
"По-справжньому сильним не будеш доти, поки не навчишся бачити у всьому смішний бік".
18 . Дуглас Адамс - Автостопом по галактиці.
"У цієї планети є - вірніше, була - одна проблема: більшість людей на ній тільки й робили, що страждали, бо не знаходили в житті щастя. Народжувалося безліч рішень, але майже всі вони зводилися до перерозподілу маленьких зелених клаптиків паперу - що саме по собі досить дивно, бо хто-хто, а маленькі зелені клаптики паперу ніяких страждань не відчували, бо щастя не шукали".
19 . Мадлен Л'Еенгл - Тріщина в часі.
"Я твердо знаю одне: не обов'язково розуміти, що до чого, щоб усвідомити, що відбувається".
20 . Маргарет Етвуд - Розповідь Служниці.
"Від нестачі сексу ніхто не вмирає. Вмирають від нестачі любові".
21 . Артур Голден - Мемуари Гейші.
"Іноді ми стикаємося з неприємностями тільки тому, що уявляємо світ таким, яким малюємо його в нашій уяві, а не таким, яким він є насправді".
22 . Альбер Камю - Сторонній.
"Всі люди вірять у Бога, навіть ті, хто одвертається від його лику".
23 . Клайв Стейплз Льюїс - Хроніки Нарнії.
"Від того, що ти за людина і звідки дивишся, залежить, що ти побачиш і почуєш!".
24 . Елвін Брукс Вайт - Павутиння Шарлотти.
"Якщо це те, що називається свободою, то краще б я залишався в сараї!".
25 . Бетті Сміт - Дерево росте в Брукліні.
"Уміння прощати - великий дар . Тим більше , що це нічого не коштує" .
26 . Орсон Скотт Кард - Гра Ендера.
"Разом з цим розумінням, що дозволяє перемогти ворога, приходить любов до нього. Мабуть, неможливо дізнатися когось, вникнути в його бажання й віру, не полюбивши, як він любить себе. І саме в цю мить любові ... - Ти перемагаєш".
27 . Елі Візель - Ніч.
"Я благословив Бога за те, що він створив бруд у Своєму нескінченному і чудовому світі".
28 . Ернест Гемінгвей - Старий і море.
"Людина не для того створена, щоб терпіти поразки. Людину можна знищити, але її не можна перемогти".
29 . Айн Ренд - Атлант розправив плечі.
"На мій погляд , існує єдина форма людського падіння - втрата мети".
30 . Шел Сільверстейн - Щедре дерево.
"І яблуня була щаслива".
31 . Річард Адамс - Корабельний пагорб.
"Тварини не поводяться так, як люди. Вони б'ються, коли треба битися, і вбивають, коли треба вбити. Але вони ніколи не спрямовують всю свою природну винахідливість й кмітливість лише для того, щоб винайти новий спосіб скалічити життя іншої живої істоти".
32 . Сільвія Плат - Під скляним ковпаком.
"Здалеку я бачу людину, яка здасться мені бездоганною, але , як тільки вона підійде ближче, я почну відкривати в ній один недолік за іншим, і врешті-решт вирішу, що вона взагалі нікуди не годиться".
33 . Джон Ірвінг - Молитва про Оуена Міні.
"Коли несподівано помирає кохана людина, ти втрачаєш її не відразу. Це відбувається поступово, крок за кроком, протягом довгого часу.. Поступово ти накопичуєш у свідомості якісь зникаючі частинки цієї людини; а потім настає день, коли помічаєш: зникло щось особливе, і охоплює щемливе почуття, що цієї людини більше немає і ніколи не буде; а потім проходить ще день, і виявляється, що зникло щось ще ...".
Subscribe to:
Comments (Atom)
Blog Archive
.
.



